День пам’яті жертв голодоморів
У XX сторіччі український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії – голодомор. Україна, яка завжди годувала хлібом весь світ, зазнала масового голоду. Країна втратила тоді мільйони своїх дітей. Голодомор приніс багато горя. У нього були об’єктивні й суб’єктивні витоки й наслідки. Багато років минуло відтоді. Час лікує душевні рани, але рану в серці України загоїти неможливо. Вона завжди буде невгамовним болем нагадувати про час, коли над Україною, над іншими народами колишньої радянської спільноти панував диявол.З метою забезпечення належної організації та проведення заходів у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів (26 листопада 2016 року), гідного вшанування пам’яті жертв вчиненого комуністичним тоталітарним режимом геноциду Українського народу – Голодомору 1932 – 1933 років, голодоморів 1921 – 1922, 1946 – 1947 років в Україні відповідно до плану заходів у Петропавлівській ЗОШ І-ІІІ ст.№2 з професійним навчанням було проведено:
- Загальношкільна лінійка для 5-11 класів на тему: «Час правди 1932-1933»;
- Єдиний Урок пам’яті 1-11 класи: «Жахливі сторінки нашої історії»;
- Бібліотечний урок години історичної пам’яті «Пекельні цифри та слова серце б’ють, неначе молот, немов прокляття ожива, рік тридцять третій? Голод? Голод?»;
- Виховний захід 1-4 класи «Хай голоду не буде ніколи»;
- Проведення в бібліотеці та кабінеті історії тематичних виставок та експозицій, які висвітлюють події, пов’язані з Голодомором 1932-1933 років в Україні;
- Учнівська практична конференція за книгою “Розсекречена пам`ять. Голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ”;
- Відбулися покази документальних фільмів „Голод -33” за мотивами роману В. Барки ”Жовтий князь”, „Великий злам” із серії „Невідома Україна”;
- Акція вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років «Свічка у кожному вікні».
| Ця акція покликана донести до найвіддаленіших куточків нашої планети правду про страшний злочин Голодомору, скоєний у 1932-1933 роках в Україні. Вшанування жертв голодомору – це воскресіння нашої пам’яті. Пам‘ять про знищених і невинно убієнних має об’єднати у великій скорботі всіх, хто любить Україну, незалежно від національності і мови спілкування, віросповідання чи місця проживання – тобто весь український народ. |
