Петропавлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 з професійним навчанням

 

 


Співробітництво і співпраця класного керівника з батьками

15 квіт. 2015
Правильне сімейне виховання — це той благодатний ґрунт, на який учи¬тель буде сіяти добре, розумне, вічне. Ніщо на світі не цінується так високо, як рідне оточення, ро-дина.

 Родина, сім'я — основа формування людської особис­тості, бо робить життя кожного щасливим, повноцінним, плідним. Недарма в народі кажуть: «Без сім'ї немає щастя на землі». Тому кожна сім'я повинна жити повноцінним життям, цінувати кож­ного члена сім'ї.

 

  Різні наукові дослідження підтверджують наявність тісного зв’язку між типом особистості, яка формується, й виховним потенціалом родини. Родина характеризується безперервністю та тривалістю виховних стосунків між людьми різного віку, життєвого досвіду, різних особистих якостей, з різним соціальним статусом у суспільстві.

  Особливе значення для правильного виховання мають взаємовідносини між батьками і школою (вчителем). Сім'я — це основний виховний осередок. Школа — це місце, де людина навчається, як жити в суспільстві. Батьки відповідальні за виховання своєї дитини перед суспільством. Виховання дітей у родині залежить від рівня моральності і культури батьків, їхніх життєвих планів, ідеалів, вчинків, досвіду соціального спілкування, сімейних традицій.

 

          Сімейна атмосфера є сприятливою тоді, коли кожний з батьків і членів родини розуміють свою відповідальність за виховання дітей. А.С. Макаренко говорив: «Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте, або повчаєте її. Ви виховуєте її кожної миті вашого життя… Те, як ви вдягаєтесь, як розмовляєте з іншими людьми і про інших людей, як ви радієте або засмучуєтесь, як ви поводитесь з друзями і ворогами, як ви смієтесь, читаєте газету, - усе це має для дитини велике значення… У виховній роботі немає дрібниць… Дрібниці діють регулярно, щодня, щогодини…»

 

   Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особис­тості. В статті 59 Закону України «Про освіту» сказано : Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я своїх  дітей,  їх фізичний та духовний  розвиток,  ведення  ними  здорового  способу життя. У разі порушення цього обов'язку, якщо воно завдає істотної шкоди здоров'ю дитини, винні у встановленому порядку  можуть  бути позбавлені батьківських прав.

     З метою виховання здорового молодого покоління з  гармонійним розвитком фізичних і  духовних  сил  держава  забезпечує  розвиток широкої  мережі  дитячих  садків,  шкіл-інтернатів,   оздоровниць, таборів відпочинку та інших дитячих закладів.

     Дітям, які перебувають на вихованні в дитячих закладах і навчаються в школах, забезпечуються необхідні умови для збереження і зміцнення здоров'я та гігієнічного виховання. Умови
навчально-трудового навантаження, а також вимоги щодо режиму проведення занять  визначаються  за  погодженням з Міністерством охорони здоров'я України.

            Батьки також були ознайомлені із законодавчими документами України, в яких ідеться про відповідальність батьків:

 закон України «Про загальну середню освіту»          ( ст.. 29 );

закон України про «Охорону дитинства» ( ст..12, 35 );

сімейний Кодекс України (ст.. 141, 150, 151, 152, 155, 157, 164, 165, 170) ;

Кодекс України про адміністративні правопорушення ( ст.. 184);

Кримінальний Кодекс України ( ст.. 166 )

            Значну роль у вихованні школярів відіграють спільні дії клас­ного керівника та сім'ї! їх ефективність залежить від особливостей організації роботи з батьками у класі та школі.

 Який би аспект розвитку дитини ми не розглядали, завжди роль сім'ї залишається провідною. Робота класного керівника не може бути ефективною, якщо вона не підтримується контактом з батьками дітей. Тут є свої труднощі: батьки погано знайомі один з одним — вони мають особисті пробле­ми, значну частину їхнього часу займають домашні справи, вони не завжди знають, чим можуть допомогти дитині, дехто займає пози­цію стороннього спостерігача.

   Тому вважаю, що вивчення сім'ї учня, проведення позакласних заходів, батьківських зборів у нетрадиційній формі  дає змогу ближче по­знайомитися з дитиною, зрозуміти спосіб життя сім'ї, її традиції, уст­рій, духовні цінності, виховні можливості, взаємостосунки.

   Отримавши посаду класного  керівника учнів п’ятого класу, я, перш за все, зібрала інформацію про сім’ю від самих учнів та батьків.