Наша Петропавлівищина славна своїми культурними традиціями,народними талантами. Якщо немає культури-немає ні народу,ні країни.Протягом багатьох віків людство створювало особливий вид мистецтва-мистецтво слова,яке дістало назву «література».

Поезія-то муза,що всміхалась

Лише тому,хто серцем відчував

Усе що є,що буде,що минулось

І ніжно на папері малював

26 січня учні Петропавлівської ЗОШ I-IIIст.№2 з професійним навчанням провели виховну годину «Джерела духовності рідного краю»,присвячену аматорам поетичного слова. У ході проведених заходів учні мали змогу провести заочний екскурс до музею Фросини Карпенко в с.Хороше,познайомитися з матеріалами збірки «Перлини степового краю»,де містяться вірші наших односельців:Плюти А.М,Сергієнко Н.І.,Ларченко Ю.О.З зацікавленістю діти слухали доробки юних майстрів слова,які вміщено у збірці «Юні ластів’ята»та «Юні перлинки».Назва збірки «Перлини степового ріднокраю» промовляє до читача словами любові до рідного краю, до своєї землі,до України.

Зі своїми власними творами учнів познайомили Буц Римма та Романюк Марина учениці 10-А класу, Коробська Анастасія та Пілюсова Анастасія,учениці 7-Б класу. Гармонія розуму і почуттів,життєрадісне світовідчуття,віра в добробут і розумність людської природи,- все це об’єднує митців слова. Слово кожного справжнього поета, неповторне, як неповторна кожна людина. Вихованці навчального закладу переконалися,що краса поетичного слова починається з єдиного і найсвятішого - любові до Батьківщини, зорі,якої осявають твою долю. І ця любов є першоосновою творення поетичного світу.

Закінчити хочеться віршем Романюк Марини «Діти України»

Діти-це світло,майбутнє України,

Лише їхня присутність зближає всіх людей.

Вони лікують рани,об’єднують каїни,

Не було б в нас майбутнього,без сонячних дітей.

Їх посмішка зігріє Землю,

Розтопить тверде серце вмить,

Може спинить війну пекельну,

Розвіє сум і гнів,і біль.

Їх голосок проб’є всі стіни,

І погляд радість принесе.

Усі ми діти України!