Слід сказати, що в житті людини цінності не завжди стійкі. В дитинстві цінності прості, наївні, в юності та молодості вони вже набирають серйозного характеру. Повністю сформувати свій світогляд, життєві орієнтири та свої цінності людина може лише в пізній молодості, а то й у зрілому віці. Ми живемо в часи швидкого, безупинного прогресу, швидкої зміни подій. У всій цій метушні людини вирішила, що сенс життя полягає в накопиченні матеріальних багатств, у створенні замкненого маленького світу комфорту і байдужості. Але без духовних засад світ цей хиткий і не надійний. Життя дуже коротке, в будь-який момент воно може закінчитись. Ми не будемо жити вічно, і потрібно в першу чергу дбати про те що справді має цінність. Я вважаю, що істинними цінностями в житті людини є її ближні, рідні люди, які ніколи не зрадять, ніколи не кинуть в біді. Коли дитина дорослішає, то здавалось б несподівано усвідомлює, що вона нікому насправді так не потрібна, як своїм батьками. Вони все робили й роблять для нас абсолютно безкорисливо.

У рамках тижня етичного виховання , з метою виховання в учнів доброти, порядності, толерантності у класах було проведено години спілкування на тему: «Вічні цінності людини». Учні та вчителі говорили про те, що душа людини-це сховище почуттів і таємниць, спогадів, усього доброго та злого.

Отже, істинними є лише традиційні цінності, які пережили століття і покоління. Вони вічні, і це - любов, честь, надія, шляхетність, віра, сім'я. Ними треба дорожити, плекати й ні за яку ціну не втратити.