Вчителю надається більше свободи, але й очікується більше відповідальності та самостійності. З введенням нового навчального стандарту повинні змінитися зміст і результати навчання, методики викладання. Новий підхід передбачає партнерство і наставництво у відносинах між учителем і учнями, підтримку дітей, розвиток у них критичного, креативного мислення, самоповаги і впевненості в собі. Учителю надається більше свободи, відповідальності та самостійності. Він має стати лідером в освіті.

У січні вчителі початкових класів знову зібралися на чергове засідання.Питання, які розглядалися під час засідання, є нагальними для всіх вчителів початкових класів, бо в  цьому навчальному році наша школа відкрила свої двері для маленьких нушівців. Саме як підвищити рівень якості  навчального процесу, як  організувати освітній простір,як  стати лідером в освіті йшла мова на зустрічі «Нова українська школа: реалізація в дії».

 За новою програмою в нас працюють поки тільки перші класи, але всі ми   збираємося працювати за програмою НУШ. Тому вже зараз пробуємо  різні види роботи.Особливо подобаються ранкові зустрічі. Проводимо їх не щодня, але як помітили, вони налаштовують дітей на позитив.

Крім того, використовуємо  рутини – вони формують у дітей алгоритм, що за чим робити.

Рутини – це необхідні й передбачувані щоденні задачі, які супроводжують навчально-виховний процес. Рутини доповнюють правила і вивільняють час для навчання.

Дуже  подобається коло вибору – як діяти в конфліктній ситуації, як уникнути конфлікту. У класах, де є агресивні діти, недружні, де багато суперечок чи бійок – це просто супер!

Для шестирічних дітей природно навчатися через гру. Матеріал сприймається, коли дитина активно бере участь у навчальному процесі, коли їй цікаво. У початковій школі особливо важко добитися дисципліни: дітям неприродньо сидіти 35 хвилин, не рухаючись та не розмовляючи. Тому зараз школярі переходять від однієї активності до іншої під час уроку: послухали вчителя, а потім розбилися на групи і почали працювати з проектами.

У сучасному світі самі знання, які передає вчитель, не такі вже й важливі. Основне – як їх застосувати на практиці. Не можна цього навчитися, лише дивлячись у потилицю сусіда і в очі вчителю. Для цього потрібно більше: десь помилитися, десь посперечатися, десь зробити спільний проект і презентувати його.

Класний керівник 1-А Ірина Володимирівна Решетнікова  теж погоджується: головна різниця з усіма її попередніми класами в тому, що дітям цікаво ходити до школи й здобувати знання. Вони відкритіші, швидше адаптувалися в школі, перезнайомилися і знайшли друзів. Уже зараз  першокласники навчаються по-новому: опановують знання та навички через діяльність, а під час ранкового кола вчаться висловлювати свої думки і почуття та слухати інших. Щопонеділка на такому «ранковому колі» обирається тема, яку діти пізнаватимуть протягом тижня. Цього разу — це «спорт». Увесь тиждень спортивна тематика інтегровуватиметься в навчальні предмети, наприклад, на уроці української мови вчитимуть вірш про один з видів спорту, під час математики — рахуватимуть м'ячі чи ковзани. Так, відповідно до ідеї «нової школи» діти мають пізнати світ цілісно, бо в шість років їм складно ділити його на математику, літературу й природознавство.  

Після такої півгодинної «розминки» починаються уроки. Парти в класі розставлені колами. Четверо учнів сидять обличчями одне до одного, тож дитина бачить навпроти себе очі друзів, а не спину однокласника попереду.Крім того, це  полегшує роботу. Адже саме завданням, які б розвивали роботу в колективі, віддає перевагу новий освітній стандарт. Діти вільні висловлюватися й ділитися думками про те, що відбувається.

Та певні острахи таки були, розповідає Ірина Володимирівна. Лякала відсутність звичної дисципліни, домашніх завдань й оцінок. Від початку навчального року пройшло не багато часу, як  побачила, що результати є, — дитина вчиться читати, рахує і щодня з радістю йде до школи, — всі побоювання розсіялися.