Зміни, які відбуваються у соціальному, політичному, духовному та економічному житті суспільства, загострили потребу в особистості, здатної свідомо та активно визначати спосіб свого життя, нести відповідальність за результати дій і вчинків, чітко визначатись у напрямках розвитку та вдосконалення. Зовнішніми впливами, до яких належить і виховання, цього досягнути дуже важко. Необхідна опора на внутрішні механізми розвитку особистості. Важливим фактором їх задіяння є самоврядування - свідома, цілеспрямована діяльність особистості, спрямована на самостійне планування та здійснення власної діяльності. Завдяки самоврядуванню забезпечується свідомий "переведення в середину” зовнішніх регулюючих факторів, а особистість стає активним суб’єктом свого творення. Специфічні особливості самоврядування у нашому навчальному закладі ,як особливого виду громадсько-корисної діяльності полягають у тому, що воно у найбільшій мірі спирається на індивідуальні особливості дитини, її нахили і потреби. Опора у виховному процесі на самоврядування дозволяє особистості максимально виявити для самої себе домінуючі задатки, які у майбутньому можуть суттєво визначити весь її життєвий шлях, забезпечити ефективний розвиток фізичних, інтелектуальних і моральних якостей. Самоврядування сприяє вихованню громадянина, формує навички критичного мислення, розвиває почуття відповідальності, допомагає соціалізації учнів. Отже, самоврядування є не тільки громадянською цінністю, а й формою подальшої демократизації життя учнівської громади.

Загальні положення: Центр Дитячої Ініціативи (ЦДІ) є дитячим, створеним на добровільних об’єднаннях дітей. У своїй діяльності ЦДІ керується Конституцією України, чинним законодавством. Центр взаємодіє з державними органами, колективами, які дотримуються демократичних та гуманістичних принципів, тісно співпрацює з батьками дітей і підлітків.

Основною метою діяльності ЦДІ є захист прав та інтересів своїх членів, об’єднання зусиль для добрих і корисних справ, розвитку здібностей підростаючого покоління. ЦДІ здійснює свою діяльність у межах школи.

Статут ЦДІ.

Нас об’єднує : прагнення зробити шкільне життя змістовним, радісним, цікавішим; бажання діяти разом.

Для нас найдорожче: свобода думки; особистість.

Ми турбуємось: про тих, хто менший і слабший нас; один про одного; про тих, хто в біді.

Нам допомагає жити: гра; сюрприз; таємниця; вигадка; фантазія; те, що ми вирішуємо і робимо самі.

Ми співпрацюємо: з усіма, кому зрозумілі і небайдужі наші інтереси; з тими, хто готовий допомагати нам.

Ми самі вирішуємо: хто входить у наш Центр; які справи робити; які свята нам проводити.

Якщо ти з нами: знайдеш друзів серед своїх ровесників і дорослих; зможеш проявити себе там, де цікаво; не залишишся один в біді.

Завдання і діяльність ЦДІ спрямовані на: згуртування дітей з метою вироблення найрізноманітніших форм, методів, програм, направлених на виконання добрих і корисних справ, розвиток здібностей у підростаючого покоління; виховання у дітей віри в себе, в свої сили, любові до своєї родини, до рідного краю; пізнання та примноження краси природи; утвердження, збереження та примноження традицій свого народу; знайомство з історичним минулим України; виховання підростаючого покоління у дусі поваги до старших, піклування про молодших, своїх рідних і друзів; надання шефської допомоги інвалідам і пристарілим, прищеплення любові до праці.

ЦДІ виступає проти політизації дитинства, будь-якої монополії в дитячому русі, за співробітництво на засадах партнерства з усіма гуманістичними об’єднаннями в Петропавлівському районі, Дніпропетровської області, по Україні.

У нашому навчальному закладі Учнівське самоврядування твориться винятково всіма учнями. Воно виступає незалежною організацією, в якій учні самостійно приймають будь-які рішення. Усе, що не підлягає забороні, є дозволеним. Самоврядування представляє інтереси учнів перед учителями, батьками.

КЛУБ «БЕРЕГИНЯ»

Ø Відвідування творчих сімей;

Ø Організація та проведення сімейних традицій, проведення родинних свят «Мама, тато, я – дружна сім’я»

Ø Проведення конкурсів-виставок(«Ми з татом майстри», «Золоті руки», «Вишиванки моєї сім’ї»); пошукова робота у рідному краї.

КЛУБ «ЗДОРОВ’Я»

Ø Створення наркопосту, роз’яснювальна робота серед учнів; ведення рубрики «Нарко»;

Ø Пропаганда здорового способу життя(цикл лекцій серед школярів, тематична лінійка, бесіди про шкідливість негативних звичок(фото 7);

Ø Оформлення стенду «Дзеркало чистоти» про результати перевірки сан стану класних кімнат, «Санбюлетня».

КЛУБ «Старшокласник»

Ø Організація та проведення вечора зустрічі з випускниками; привітання вчителів зі святом; організація та проведення вечорів відпочинку (фото 8);

Ø Конкурсні програми та юморини;

Ø Підготовка тематичної лінійки «Чорнобиль - трагедія століття»

Ø Уроки мужності. Зустрічі з ветеранами війни. Свято останнього дзвоника.

КЛУБ «ЕКО»

Ø Вести роз’яснювальну роботу серед учнів з питань екології, взяти участь у районному конкурсі агітбригади;

Ø Провести тематичну лінійку «День Землі».

КЛУБ «ШПЗ»

Ø Регулярно проводити заняття з ШПЗ, вести рубрику «Правовий канал»; проводити рейди, зустрічі з працівниками служби у справах неповнолітніх(фото 9).

КЛУБ «ЗНАННЯ»

Ø Організація рейдів перевірки домашніх завдань учнями; контроль відвідування школи і пропусків уроків, організація взаємодопомоги по класах у навчанні(фото 10).

КЛУБ «ОЛІМП»

Ø Організація та проведення в школі спортивних змагань; проведення систематично днів здоров’я;

Ø Організація та проведення веселих стартів для учнів 5-11 класів.

КЛУБ «ПРЕСЦЕНТР»

Ø Випуск шкільних газет «АБВГДейка», висвітлення навичок шкільного життя, розвиток кореспондентських навичок учнів;

Ø Ознайомлення з цікавинками із життя інших шкіл;

Ø Систематичний випуск газет присвячений святам(фото 11).

Проте, найважливішими у житті школи, живому педагогічному процесі є безпосереднє спілкування, співпраця вчителя й учнів в конкретних умовах, їх співіснування у шкільному житті. Зустріч дорослого й дитини – це завжди педагогічна ситуація. Тому на практиці неможливо розділити те, що ми розмежовуємо теоретично в категоріях педагогіки, - навчання, виховання. Суб’єктивна зацікавленість учителя предметом, дитиною, тобто своєю роботою, є рушійним фактором, що впливає на успішність педагогічного процесу. Саме тому в питанні принципів організації учнівського самоврядування дуже важлива особиста зацікавленість сторін: дитина –вчитель – сім’я – школа, їх повноцінне залучення до активної спільної діяльності. Виходячи з цього, учнівське самоврядування як сукупність форм дитячої самоорганізації та спільної діяльності за інтересами неможливе без відповідних дій з боку педагогів та керівництва школи(фото 1,2). Принцип внутрішнього шкільного устрою має не тільки дбати про підтримку і розвиток, виявленою учнів, ініціативи, а передусім створювати атмосферу, в якій би культивувалася дитяча активність(фото3,4)Учнівське самоврядування має на меті залучити учнів до різноманітної змістовної, цікавої діяльності колективу(фото5,6); створити умови зацікавлення учнів організаторською роботою; забезпечити реалізацію їхніх прав та обов’язків.

Стратегічною метою шкільного самоврядування є підготовка, формування особистості до активної, свідомої діяльності, участі у житті країни. Спираючись на проведені раніше дослідження. можемо зробити висновок, що для ефективної діяльності учнівського самоврядування необхідні відповідні умови.

По-перше, подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування і педагогіч-ного керівництва ним. Самоврядування має займатися конкретними справами, з його рішенням повинен рахуватися і дитячий колектив, і дирекція школи.

По-друге, залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності школи, до боротьби з негативними явищами у середовищі учнів (паління, вживання алкоголю і наркотиків).

По-третє, надання самоврядуванню реальних прав і обов’язків. Необхідно чітко визначити, за які ділянки шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов’язки має кожен його член.

По-четверте, підбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського самоврядування.

По-п’яте, прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільно-корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень найактивніших учнів, у залучених до громадської роботи вихован-ців виявляються нові сторони їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку

По-шосте, кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління.

По-сьоме, систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.

На нашу думку організація й успішна діяльність учнівського самоврядування пов’язана з вирішенням ряду складних проблем, які актуальні й у наш час, а саме:

- розширення сфери діяльності учнів самоврядування і його органів, з пошуками найдоцільнішої структури;

- виховання організаторів, справжніх юнацьких «вожаків», які будуть фактично, а неформально здійснювати шкільне самоврядування;

- підвищення ефективності рівня педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням

Тому, аналізуючи минулий і сучасний досвід організації учнівського самоврядування в школі, ми акцентуємо увагу на організації співпраці,яка підвищує ступінь участі, рівень суб’єктивного задоволення від спільної діяльності, взаємодії.

ПАРТНЕРСТВО.

Одним з базових принципів спільної зі школярами діяльності в рамках управління шкільним життям, організації дозвілля чи просто проведення певних заходів є партнерське ставлення та відповідний тип спілкування, виконання спільних дій.

Формування партнерських взаємин на рівні «педагог-учитель» чи «педагог-директор», або ж «учень- директор»не слід асоціювати з втратою взаємоповаги чи панібратстством. Скоріше навпаки: рівень взаємної поваги та порозуміння значно підвищується, зникає формалізм у взаєминах, підвищується адекватність у сприйманні спільно поставлених завдань та один одного, долаються основні комунікативні бар’єри. Вийти на рівень партнерства у спілкуванні і діяльності можна перед-усім через виховання педагогів, учнів, керівників школи, оскільки це вимагає від партнерів високої рефлексії, усвідомлення цінності спільної діяльності та важливості спільних цілей.

РОБОТА З АКТИВОМ.

У безпосередню діяльність щодо організацій учнівського самоврядування включається, передусім, той сектор шкільної громадськості, який називаємо активом. До складу активу входять, передусім, учні, які виконують ті чи інші суспільні доручення (члени учкомів, шкільних парламентів, редколегій шкільних газет, старости класів,).

СПЕЦИФІЧНІ НАПРЯМКИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ З АКТИВОМ:

- виховні заходи, спрямовані на усвідомлення учнями власних обов’язків, функцій та

завдань колективу (інструктаж, конкретизація завдань, доручення, колективні обговорення, індивідуальні бесіди, повсякденне спілкування);

- надання повсякденної практичної допомоги в роботі, організація обміну досвідом роботи (фото 12).
- контроль і спостереження за роботою активу, створення ситуацій, в яких учні зможуть презентувати результати своєї роботи.

- організація самостійного планування, самостійного аналізу результатів, заохочення учнівської ініціативи.

Створення ситуації змагання часто використовується як метод активізації участі молоді в умовах школи, оскільки він відповідає особливостям дитячої природи, а також є доступним для дитини способом –співставлення – оцінити результати власної діяльності або ж діяльності колективу. Організація змагання вимагає чіткого формулювання мети і завдань (мотивація діяльності), встановлення чітких правил і умов діяльності.

Педагогічна допомога, а не контроль за діяльністю суб’єктів учнівського самоврядування. Цей принцип передбачає забезпечення реальних прав і обов’язків учасників само-врядування; цілеспрямоване навчання організаторів шкільного життя необхідним для цієї справи умінь та навичкам, створення ситуацій спільного навчання педагогів та учнів, реагування на будь-яку активність з боку учнів(фото 13).

Отже, успішне розв’язання проблем учнівського самоврядування в контексті сучасних соціально-педагогічних процесів передбачає визначення оптимальних варіантів взаємодії школи з дитиною, її соціальним оточенням, вирішення ряду завдань спільними зусиллями, що сприятиме розвитку самостійності й формуванню готовності учнів до виконання громадських та особистих обов’язків, а також самовдосконаленню та саморозвитку.

ВІДОМОСТІ ПРО КОЛИШНІХ СТАРОСТ:

v Халіна Ніна, колишня голова ЦДІ,студентка Харківської муніципальної академії(менеджмент, аудит), на даний момент староста групи(фото 14).

v Церр Поліна, ДНУ(факультет соціальних наук і міжнародних відносин), колишня староста клубу «Олімп»(фото 15).

v Сусой Андрій, студент Київської академії муніципального права, колишній староста клубу «Знання», на даний момент староста групи.

v Шиманський Роман, студент Острозької Національної академії, колишній староста клубу «Старшокласник».

v Ткаченко Дар’я, студентка Харківської національної академії імені Ярослава Мудрого, колишня староста клубу «ШПЗ», на даний момент староста групи.

Забезпечення інформування членами ЦДІ Виступ члена клубу «Прес-центр» перед аудиторією.

Весела перерва

Районний туристичний зліт старшокласників Проведення лекторію «Україна – наш спільний дім»

Діяльність учнівського самоврядування. Висвітлення результатів конкурсів у рейтинговій таблиці.

Петропавлівський ліцей 2

Умови ефективного оцінювання дитячого самоврядування