День партизанської слави – 22 вересня
22 вер. 2015
День партизанської слави – 22 вересня – є державним визнанням неоціненного внеску народних месників у велику Перемогу над гітлерівськими загарбниками, відновлення історичної справедливості щодо визнання масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Найважчі та найжорстокіші випробування випали на долю нашого народу у роки Другої світової війни. Мільйони українців, у тому числі тисячі наших земляків, пройшли крізь це пекло і не скорилися.
Коли фашисти напали на СРСР увесь народ піднявся на боротьбу. Багато людей йшли на фронт. А інші організовували боротьбу на окупованій гітлерівцями території. У тилу було сформовано 3500 партизанських загонів і диверсійних груп. У складних умовах підпілля, щодня піддаючи себе смертельному ризику, вони збирали на полях недавніх боїв кинуту зброю, готували мережу явок, шукали і налагоджували зв'язок з „великою землею", розмножували та поширювали антифашистські листівки. Загони під керівництвом С.А.Ковпака, О.Ф.Федорова, О. Сабурова, М.Наумова, М.Попудренка громили ворога в тилу. Існував партизанський загін і на Петропавлівщині.
Для організації боротьби у ворожому тилу було створено у Петропавлівці партизанський загін. До нього увійшли 52 людини. Командиром загону було призначено Д.Кривулю, комісаром - М.Тимофієва, начальником штабу -О.Хивінцева. Загін складався з 7 груп, мав 200 гвинтівок, 9 кулеметів, 330 гранат, 100 тис. патронів, вибухівку, радіоприймач, друкарську машинку.
13 жовтня 1941 р. Фашисти окупували Петропавлівку. 20 жовтня командування партизанського загону провело нараду на якій вирішило розпочати боротьбу з ворогом. Партизани підірвали міст через р.Бик біля с.Іванівка, який був дуже важливим для німців. 25 жовтня у Петропавлівці спалили 5 тонн пального. Жителі селища надавали допомогу партизанам. За це гітлерівці розстріляли М.Міщенка, А.Юрченка, Фролова, піонера Володю Білаша. У липні 1942 р. Фашисти направили проти петропавлівських партизанів каральний загін. Фашисти розстріляли 16 партизан, спалили 220 будинків селян. Загін тепер діяв окремими групами, деякі пішли до Червоної Армії.
У кінці 1942 р. У Петропавлівці був сформований новий партизанський загін „Петропавлівський". До нього увійшли 143 чоловіка. Командиром був учитель В.Фесенко, комісаром Ф.Н.Сап'ян. Цей загін разом із загоном розвідки 41 стрілкової дивізії 6 армії Південно- Західного фронту брали участь у визволенні Петропавлівки. З 17 по 23 лютого село було тимчасово звільнено. Але фашистам удалось увірватись у Петропавлівки, де вони вчинили криваву розправу над мирними жителями.
Велику ненависть до фашистів і віру в перемогу висловила в полум'яних рядках листівки зв'язкова загону „Петропавлівський", актриса Галина Стругалевич, яка загинула в 1944 році при виконанні службового завдання.
За рідну нашу країну спустошену,
За тисячу тисяч забитих життів,
Ми помсту смертельну вам оголошуєм
Ми знищим до щенту фашистських катів.
За кров, за знущання, нелюдськії муки
Дітей, матерів і сестер
Ми вам обрубаєм брудні ваші руки,
Могилою стане для вас СРСР.
Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України в руїни і згарища було перетворено 114 міст і 28 тис. сіл. Скільки горя і страждань за цими цифрами! 1418 днів і ночей ішли наші воїни вогняними дорогами війни. Кожен день, як рік, кожен рік, як століття.
Дорогою ціною дісталась нам перемога. Країна втратила мільйони кращих синів і доньок, які віддали своє життя у боротьбі з ворогами на фронтах. З метою популяризації інформації про партизанський рух на території Дніпропетровщини,гідного вшанування подвигу партизан,людей підпілля,у рамках тижня патріотичного виховання класні керівники та учителі-предметники намагалися висвітлити значення підпільно-партизанського руху на Дніпропетровщині та в Україні, організації роботи тилу в забезпеченні Перемоги у ІІ Світовій війні.
У рамках тижня було проведено:
21 вересня-загальношкільна лінійка «Ми пам’ятаємо»;
Виступ лекторської групи «Партизанський рух на території Петропавлівщини»;
22 вересня – єдина історико-патріотична година «Пам'ять про подвиг»;
23-25 вересня- вогники пам’яті „Героям України – вічна пам’ять”.
Протягом вересня-упорядкування обеліску Невідомого солдата та Меморіального комплексу.
Виставка дитячого малюнку та плакату « Живі у пам’яті народній»
Пам'ять про війну, її сувора правда залишаються з нами як найбільший за силою духу приклад мужності, патріотизму, важкої ратної праці і вічної скорботи за тими, хто поклав на вівтар Перемоги найдорожче — життя.
