Ти вічна біль - Афганістан
15 лютого ми вшановуємо учасників бойових дій на території інших держав, віддаємо шану усім тим, хто з честю та гідністю виконав свій військовий обов’язок у різний час, у різних державах. Особливо болісною раною був і залишається Афганістан. Війна у тій далекій країні принесла горе не в одну родину.Саме цій скорботній даті присвячена година спілкування «Ти вічна біль - Афганістан», яку підготували учні8-Б класу Петропавлівської ЗОШ І-ІІІст. №2.
«Ти-вічний біль, Афган,
Ти -наш неспокій.
І не злічить глибоких ран
В борні жорстокій.»
такими словами розпочав захід Цимбал Максим та Киця Тимофій. Пролунав звук дзвону, який нагадав про загиблих у цій війні. Савенко Христина, Дейнеко Анна, Рєзніченко Анастасія,Нежеря Роман розповіли, що пам'ять про загиблих повинна бути вічною, бо коли про них забувають, то вони вмирають вдруге. Пархоменко Єлизавета, Попик Інна та Сокуренко Анастасія прочитали вірш «Балада про афганця». Сивіли від горя батьки і матері, ховаючи своїх синів, сиротіли діти, вдовами ставали жінки в мирний час. У скількох сімей у траурному обрамленні зберігаються фотографії синів. Одну нагороду заробили вони за проявлену мужність і героїзм—право бути похованим на рідній землі.
На виховний захід був запрошений голова районної спілки воїнів-інтернаціоналістів підполковник, учасник бойових дій в Афганістані Курило Олександр Іванович. Він розповів про нелегкі випробування, які випали на його долю у Афганістані, про наших славних земляків-афганців. Посивiли завчасно хлопцi-афганцi, ще й донинi йдуть у тривожних снах у бiй, затуляючи вiд куль одне одного. Їм досi важко повертатися до цих чорних сторiнок у їхньому життi, та ще важче вирвати їх, знищити й забути. Глядачі слухали Олександра Івановича затамувавши подих. На очах у багатьох були сльози… Присутні вшанували пам'ять загиблих воїнів хвилиною мовчання.
У кінці зустрічі Сахно Діана продекламувала вірш-звертання .
Іменем жінки,що овдовіла і матері,що посивіла,
Іменем сина і батька .
Кличу з війною стати на бій
Мир відстояти Землі голубій.
Адже зараз наша батьківщина переживає нелегку годину. І в мирний час гинуть люди. Усі висловили сподівання, що скоро на нашу землю прийде мир і солдати не будуть помирати в цій неоголошеній війні.
15 лютого - день скорботи і вшанування пам’яті тих, хто не повернувся додому з афганської війни, і свято для тих, хто залишився живий і тепер серед нас. Ми завжди будемо їх пам’ятати…